Психолог Анна Поправка

Якщо ви тут — перший крок до себе вже зроблено. Адже сам пошук рішення — це вже шлях до нього.

Я не пропоную чарівних рецептів, але вмію дивитися на ситуацію з різних боків і допомагати знаходити вихід.

Готові зробити наступний крок до внутрішніх змін? Запрошую на індивідуальні психологічні консультації.


ЗАПИСАТИСЯ

Навіщо, кому та коли потрібен психолог?

Сьогодні більшість з нас живе у постійному потоці стресу. Хтось не дозволяє собі зупинитися. Хтось навіть не уявляє, що це можливо. А далі – перенапруження, тривога, відчай і відчуття безвиході.

Часом виникає ілюзія, що допоможе щось зовнішнє: втекти у телефон, заспокійливе чи загубитися в стосунках. Але легше не стає — навпаки, вихід здається ще далі, ніж раніше.

Саме в цей момент може знадобитися психолог. Не щоб дати пораду чи «вилікувати», а щоб допомогти зрозуміти, де відбувся "збій".

  • Щоб побачити не проблему, а задачу. А там, де задача — завжди є рішення.
  • Допомогти знизити інтенсивність емоцій, щоб почати шукати нові напрямки для змін. Щоб людина нарешті повернулася до себе.
  • І найголовніше — змогла знайти опору. Не в іншій людині, не в речах чи обставинах, а у самій собі.

Якщо тут про Тебе і є готовність – напиши і ми почнемо шукати рішення разом.

Чого очікувати від консультації?

  • Чесний, але безпечний зворотний зв’язок — щоб побачити ситуацію з іншого боку, без критики та тиску.
  • Відчуття впливу на своє життя — навіть якщо зараз важко, зміни можливі.
  • Рекомендації та практичні завдання, які допоможуть впроваджувати зміни поступово, у своєму темпі.
  • Навички, як переводити проблеми в категорію задач. Бо вони на відміну від перших, завжди мають рішення.
  • Асертивність — вміння висловлювати свої потреби й межі без конфлікту. Це допоможе уникати крайнощів і знаходити працюючі рішення.
  • Вміння краще розуміти свої реакції, потреби й емоції.
  • Можливість проговорити те, що давно мовчить всередині.
  • Час, присвячений лише тобі — твоїм почуттям, думкам, стану.
  • Конфіденційність, прийняття і повага. Ніяких оцінок, шаблонів чи порад «як правильно».
    Бо це ТВОЄ життя — тільки ти визначаєш, що для тебе правильно.

Психологічні проблеми

з якими найчастіше до мене звертаються:

ВПОРАТИСЯ З ТРИВОГОЮ, ПА

Набридло, що не спокійно, але не знаєш — через що саме? Хвилювання заважають жити, іноді навіть не дають заснути, створюючи хаос думок, які важко зупинити. Чи, можливо, панічна атака відбирає повітря — так, що неможливо дихати, а серце б’ється, ніби після марафону? Навіть без реальної загрози цю «програму» запускають власні думки. А отже — і зупинити її теж можемо самі. Так, тривогу не вдасться просто вимкнути, але її можна приручити. Ми разом розберемо механізми тривоги й паніки та знайдемо важелі, які допоможуть взяти цей процес під контроль.

НАВЧИТИСЯ КЕРУВАТИ ЕМОЦІЯМИ

Коли агресія, гнів, роздратування або навпаки, смуток або туга заповнюють весь простір навколо, то життя набуває викривленого уявлення, що в ньому все чорне або біле. В такому стані складно знайти місце для радості, задоволення та спокою. Через це збільшується кількість проблем. А на питання: "що саме до того або іншого призвело", часто є лише одна відповідь: "емоції затьмарили розум". Я не прибираю "погані" емоції та відчуття в інших людей, але можу допомогти навчитися зменшувати інтенсивність, допоки вони не стануть керованими.

РОЗІБРАТИСЯ У СОБІ

Часом важко зрозуміти, як треба жити, що б це було "правильно". В середині, наче ком, стоїть суперечність та сумніви: хочеться одного, можеш друге, а треба третє. Жодна відповідь на ці питання не йде у голову. Через те самопочуття стає поганим, а працездатність низькою, можливо вже і лікар сказав, що то невроз, тривожний розлад тощо. Наче весь світ через свою невизначеність, є випробуванням на витривалість. Скажу чесно, я не знаю, що таке "правильно жити", не знаю правильних відповідей на твої питання, проте точно знаю кому вони відомі – ТОБІ, а я з радістю допоможу їх відшукати та впорядкувати.

ПОДОЛАТИ ТРУДНОЩІ У СПІЛКУВАННІ

Важко буває почути, сприйняти й тим паче взаємодіяти з іншою людиною. Думка про те, що та людина має міркувати, поводитися та ставитися до тебе інакше, може не давати покою. Коли то, просто знайомий/колега, хоча б розумієш, що можеш обмежити час спілкування, коли ж це близький/родич, виникає відчуття безпомічності. Я не зможу розказати, як змінити іншу людину, бо такі обіцянки – казки. Але я можу допомогти побачити себе у такій взаємодії, щоб можна було змінити звичну стратегію спілкування. А такі зміни завжди призводять до внутрішніх перетворень усіх учасників стосунків.

Головне – пам'ятай, що у тебе завжди є вибір:
спробувати щось змінити або нічого не робити.


Перший варіант – це про виклик до себе "чи зможу я?"
Другий – про визнання, що зараз просто не час.

І те, й інше – правильне у певному проміжку часу, у певних обставинах.
А я – завжди з повагою до твоєї готовності.