Відповім метафорою. У житті кожної людини є образ мами — рідної і чуттєвої, яка завжди пожаліє і буде на твоєму боці, навіть якщо ти ненавмисно зламав чужу іграшку. Така людина потрібна, щоб відчути безумовну любов і навчитися довіряти.

Згодом з’являється вчитель — і його роль уже інша. Не пожаліти, а дати інструменти та навчити ними користуватися. Щоб взаємодіяти й адаптуватися серед інших.

Схожа різниця є між друзями й психологом. Від друзів ми часто очікуємо безумовного прийняття. Якщо його отримуємо — це підтримка, яка необхідна, але проблеми зазвичай від того не зникають.

Робота ж з психологом — це про партнерство, де є підтримка, але головна мета — розібратися у вашій ситуації та разом знайти шлях до вирішення.

Тож не варто обирати між друзями та психологом. Кожен виконує свою важливу роль. Головне — зрозуміти, що саме вам потрібно в цей момент і до чого ви хочете прийти.

Звісно, стільки ж часу на зміни не знадобиться. Проте справжній рух зазвичай починає відчуватися вже після 3–5 зустрічей.

Однак будьте готові й до внутрішнього супротиву — заперечення, страху, втоми, ліні чи сумнівів. Це природна реакція психіки, яка намагається захистити вас від усього нового. І це абсолютно нормально.

Психотерапія — це шлях впровадження змін у життя, роботи з глибинними причинами, а не лише з наслідками.